Приймаються благодійні внески на розвиток і підтримку Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго
Керівництво полку не завжди поділяє погляди авторів висвітлених матеріалів.
За достовірність фактів, цифр, точність імен в авторських матеріалах відповідають автори, за зміст рекламних матеріалів відповідають рекламодавці.
ВАЖЛИВО!
Протокол Кола козаків-учасників Революції Гідності, 14 травня 2016, м.Київ, Труханів острів
Сайт Звичаєвого косацького полку
князя Святослава Хороброго
Громадська організація „Звичаєвий косацький полк Святослава Хороброго” є громадською організацією, яка об’єднує громадян України, що усвідомлюють себе сповідниками ідеї українського косацтва. Організація має місцевий статус.
Організація має: повну назву – Громадська організація „Звичаєвий косацький полк Святослава Хороброго”, скорочену назву – „Звичаєвий косацький полк Святослава”.
Громадська організація „Звичаєвий косацький полк Святослава Хороброго” є неприбутковою організацією, на яку поширюється дія Закону України "Про громадські об'єднання" від 22 березня 2012 року.
„Звичаєвий косацький полк Святослава”(далі - "ЗКП") є юридичною особою, має статут, печатку, рахунок у банку; внутрішні справи вирішує самостійно, згідно із статутом; господарську та комерційну діяльність – не проводить.
"ЗКП" має власну символіку: прапор, емблему, інші косацькі атрибути та відзнаки.
Мовою діловодства та спілкування в "ЗКП" є українська мова.
Юридична адреса "ЗКП": 02096, Київ, вул. Ілліча, б.9, п.22.
Новини
«Звичаєвого косацького полку імені Святослава Хороброго»
Ведичний прапор полку Святослава Хороброго був освячений на святі Перуна, у п'ятницю, 20 липня 2012 року.
Запропонований на Раді Старшин і затверджений на Великій Раді полку 7 квітня 2012 року.Національний символ України-Руси є синьо-жовте знамено, яке так само без жодних на те підстав «сірі тварі» з стародавніх часів вважали у нас націоналістичним і суворо забороняли навіть випадкове поєднання цих двох кольорів. Та все ж, хотілося б повідомити козацький загон, що справжній Ведичний прапор(знамено) не синьо-жовтий, а жовто-блакитний(жовтий колір зверху). Виникає питання, а чому так?
Найперше хочемо повідомити, що наше Родове, Ведичне...
Духовне відродження будь-якого народу неможливе до тих пір, доки діти з молоком матері не стануть усвідомлювати своє походження, свій Рід. Україна вже більш двадцяти років формально незалежна держава, та суспільство наше все ще «булькає» неперевареною інформацією – то хто ж ми такі, звідки пішли, хто наші предки. Джерело цих «бульок» відоме – юдеї прагнуть довести, що вони тут автохтони, а Україна завжди була «многонаціональной». На жаль, навіть справжні патріоти нації часто повторюють тисячократно розтиражовані брехливі теорії, не задумуючись над їх походженням. Але ж сьогодні є багато матеріалів сумлінних дослідників нашої історії...
Що чекати Україні від «кінця світу»? Реальна історія-літопис походження людей і рас на нашій планеті, яку повідав у 2012 році брат Огнощ.
«Єдина країна в світі, де не викладається в університетах історія цієї країни, де історія вважалась чимось забороненим і ворожим, - це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема». Це спостереження Олександра Довженка продовжує у 1998 році Павло Лазаренко у книзі «Україна - останній шанс» (Київ, 1998 рік), де зазначає: «Порівняльний аналіз свідчить про те, що на сьогодні жоден народ світу не перебуває в стані такої соціально-психологічної дезорієнтації, як український.» Продовжимо - та інформаційної.
СВІТЛОСЛАВ - останній ведичний правитель - імператор стародавньої імперії Русі – України, народився в м. Києві, у 942 році, прожив коротке, але повне славетних подвигів життя. Про його Віру, мужність і честь, дипломатію та уміле ведення чисельних війн по звільненню своїх прадавніх земель від ворожого гніту написано чимало, як художніх, так і наукових книжок. Але, вся ця література страждає одним суттєвим недоліком: вона написана з християнської історії (іс–тори–я). Отже, повної довіри, така брехлива писанина не заслуговує.
Не треба далеко ходити. Давайте згадаємо комуністів та і нинішню «псевдо наукову еліту». Що вони писали про царських чиновників?...
Деякі зауваження до фрагментів тексту матеріалу «Меч Святослава» (матеріал фрагментів тексту від «2 декабря 2011, №96 – назва газети (журналу), ім’я автора - невідомі»)
«…от рождения и до смерти вся его жизнь наполнена неутомимой жаждой боя, ненасытным стремлением к войне ради войны, немалому этому потворствовала и его языческая вера – она наиболее органично соответствовала его воинственной жизненной доктрине.
…великая мать – княгиня Ольга…настаивала…чтобы Святослав крестился. Но тот уперся, как бык, отговорившись от принятия нового духовного закона тем, что его дружина засмеет. Конечно, парни, составляющие его дружину, были еще те фрукты...
Житель Запорожья Сергей Пьянков во время рыбалки на Днепре выловил из воды старинный меч, Который предположительно мог принадлежать князю Святославу. Как рассказал сам рыбак, он выудил меч случайно, подцепив его спиннингом на 22-метровой глубине. Днепровскую находку рыбак передал, музею заповеднику Хортица. Ученые сразу заявили: этому оружию не менее тысячи лет и принадлежать она могла некоему вельможе. Вероятно, что и самому князю Святославу. Такой предварительный вывод историки сделали из насечек на рукояти меча. Ведь именно вблизи Хортицы Святослав, по преданию, погиб. O том, что вокруг происходит нечто странное, наблюдательные люди...