Підтримайте Нас!

Приймаються благодійні внески на розвиток і підтримку Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго

Керівництво полку не завжди поділяє погляди авторів висвітлених матеріалів.

За достовірність фактів, цифр, точність імен в авторських матеріалах відповідають автори, за зміст рекламних матеріалів відповідають рекламодавці.

 

 

Новини
«Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго»

Україна чи Русь? Повернення до витоків  
Духовне відродження будь-якого народу неможливе до тих пір, доки діти з молоком матері не стануть усвідомлювати своє походження, свій Рід. Україна вже більш двадцяти років формально незалежна держава, та суспільство наше все ще «булькає» неперевареною інформацією – то хто ж ми такі, звідки пішли, хто наші предки. Джерело цих «бульок» відоме – юдеї прагнуть довести, що вони тут автохтони, а Україна завжди була «многонаціональной». На жаль, навіть справжні патріоти нації часто повторюють тисячократно розтиражовані брехливі теорії, не задумуючись над їх походженням. Але ж сьогодні є багато матеріалів сумлінних дослідників нашої історії – тільки уважно читайте. Та психологічно запрограмованим українцям це не цікаво – їм подавай щось гостреньке, з перцем, але звичне.

Що нинішня Росія – це Московія, а «русские» - це москалі, знають сьогодні всі. А ось чому назва народу означена не іменником, а прикметником, мало хто розкаже і в Україні, і в Росії. А вже за те, що справжні руси – це українці, наші патріоти можуть і в бійку полізти. Однак ніхто не задумується, знаючи одвічну підступність московських колонізаторів, чому вони так настирно «ведуть» свій родовід від «Київської Русі»? Досадно, що відповіді на ці непрості питання вже давно озвучені, надруковані, люди поклали життя на пошуки цих відповідей, однак нинішнє покоління читає книги не задумуючись, по діагоналі. Звертаю увагу читачів на книгу Миколи Галичанця «Наш український Крим» (видавництво «Мандрівець», Тернопіль, 2007 рік). Ця людина, ветеран УПА, здійснила справжній подвиг, що заслуговує на вдячність всієї української нації. Знаходячись тривалий час в столиці колоніальної імперії, серед безмежної трясовини історичної брехні, він зумів віднайти, очистити коріння Українського Роду, розкласти його в хронологічному порядку. Безумовно, можна знайти подряпини і в самій досконалій роботі. Але цінність досліджень М. Галичанця полягає у двох речах. По-перше, у своїх пошуках він спирається на тюркські історичні джерела, доступ до яких навіть у Москві обмежений і які не афішуються. По-друге, в даній книзі найбільш системно викладено хронологію історичних подій та роль і позицію історичних лідерів без політичних прикрас. Отже, звідки з'явився термін «Київська Русь»? Читаємо уважно Миколу Галичанця.

Передумовою виникнення цього терміну стало утворення Великого Улусу Алтай-Орда (Золота Орда) – колонії Монгольської кочової колоніальної імперії, який своїм ярликом (указом-універсалом) утворив на частині завойованих українських земель головний хан (чингіс-хан) монголо-тюркських військ в Україні Батай (московськими істориками насаджено ім'я Батий) у 1242 році. Улус створено за велінням виконуючої обов'язки чингісханші Монгольської імперії Тюркей. До улусу включено шість завойованих українських держав-князівств: Болгарську Україну, Рязанську Україну, Владимирську Україну, Чернігівську Україну, Київську Україну (до неї приєднали і Переяславську Україну) та Галицько-Волинську Україну. Поза Алтай-Ордою залишилися незалежними від неї (одійшли під протекторат інших колонізаторів) п'ять малих українських держав: Смоленське Князівство, Турово-Пинське Князівство, Полоцьке Князівство, Псковська Республіка і Новгородська Республіка. Території цих князівств з 1236 року почали прибирати до рук московські ординці. На землях Турово-Пинського і Полоцького Князівств з 1569 року з українського населення почала формуватися білоруська нація.

Усі колонізовані Алтай-Ордою українські князівства отримали статус автономії (улусу по-ординські). Великокнязь-хан Київської України Михайло ІІ Всеволодович не сприйняв назву «улус», що означало «кочів'я», бо українці не кочовики. «… Чи сам придумав, чи хтось підказав, то став називати і писати «Київська Русь» від позабутого давнього «русити», тобто «землеробити». То виходило, що Київська Русь означало Київська Землеробія. І переконував баскака (намісника чингіс-хана), що ця назва «Русь» тотожна тюркському «Улус». Батай-хан погодився на нову назву «Русь». Але при цьому проявив велику хитрість. Строго заборонив назви «українці» й «Україна», бо вони нагадували б колонізованим українцям назву рідної незалежної держави і завжди б закликали до боротьби з колонізатором. І для всіх українських князівств увів назву «Русь» (улуси: Болгарська Русь, Рязанська Русь, Владимирська Русь, Галицько-Волинська Русь), а для населення – назву «руси».

Назва землі і держави «Русь» ніколи не була для всіх українців споконвічною і рідною. Не була вона і назвою всієї української землі. У прадавні часи було плем'я «руситців» (чи «рушитців»). В історичних джерелах наших західних сусідів зустрічаються подібні назви, але не на означення всієї української нації, а як назва тої частини України, що з нею вони контактували. Колонізаторська батайханська збірна назва «Русь» замість «Україна» - фактично тюркська, хоч й узята з української мови. Недаремно назву «Русь» нині радо вживають в Російській Федерації прямі нащадки Алтай-Орди. А українська нація до назви «Русь» не має жодного національного стосунку. У неї є рідна своя прадавня назва українці, а землі та держави – Україна.

Інші колонізатори нашої нації Литва і Польща також не дозволяли, зневажали і висміювали назви «українці» й «Україна». Литовці нас називали «русити», а полякці – «русінє».

Москвинці-тюрки ввели назву «Русь» у сфальсифіковані «списки» наших літописів. І так століття за століттям зазомбили українців, що вони прийняли цю назву як свою, із застереженням Україна-Русь. Тут, на жаль, зробили свій внесок і наші національні історики, повіривши «на квиток москалеві», як писав Т. Шевченко. Не дослідили глибоко це питання, прийняли на віру, особливо назву «Київська Русь» на період ще до ХІІІ століття та продовжують вживати назву «Україна-Русь». Час зупинитися».

Московські лжеісторики, які писали історію колонізованим українцям під інтереси Москви, перенесли назву «Київська Русь», що її ввів Батай-хан у 1243 році, на багато століть назад, запевняючи, що нібито ця назва була у вжитку вже наприкінці ІХ століття – в часи князювання Олега ІІ Українського. Така практика продовжується до цього часу. Так, наприклад, в «Міфах Криму» російського видання є легенда про місто Старий Крим. В ньому авторитетно (для дурних) стверджується, що такий-то татарський хан завоював Крим у 1230 році (насправді недобитки малоногайської орди з'явилися у Криму як втікачі лише у 1443 році). Він вибрав столицею свого Татар-ханату місто, яке місцеві жителі (невідомо які і невідомо куди потім поділися) називали «Солхат», котре перейменував у Ескі-Крим (Старий Крим). Само собою ті віртуальні місцеві жителі були теж тюркського походження, адже Солхат звучить явно на татарський лад. І попробуй здогадайся, що Солхат – це спотворена на московський лад скорочена назва древнього українського міста Сонячні хати (Солнечные хаты).

Москва до сьогодні вперто тримається назви «Київська Русь», бо це - той налигач, яким Російська імперія століттями намертво прив'язує до себе

Україну. По-перше, це було беззаперечним аргументом «родства» українців і росіян, «єдиним коренем», з якого виросла Росія. А заодно з цим вона стала «древней» державою, добавивши до свого родоводу тисячолітню історію України.

По-друге, ця назва виступає і як інший «очевидний» аргумент «родства» - назви «руси» і «русские» подаються як синоніми. Ось тут і ховається «шило в мішку»! Микола Галичанець подає схему, за якою поділяються тюркські народи.

Туркці

Туркменці

Азербайджанці

Печеніжці



Виявляється «русськці» - це самоназва однієї з тюркських орд Великоногайської орди, яка в процесі тривалих міжусобних війн підкорила собі всі інші орди та ордочки і зробила їх «руськими» (якими? чиїми?), тобто власністю орди русськців. Таким чином прикметник «русские» (чиї? кому належать?) став збірною самоназвою численних підкорених тюркських (гібридних) народностей і племен Московського царства. А через Київську Русь туди ж пристебнули і нащадків космічного роду - українців.

Заодно стає зрозумілим, чому агресія степовиків на наші землі в історично-науковому трактуванні називається «монголо-татарським нашестям». Творцем монгольської кочової колоніальної імперії був хан Темучай (1206-1227 рр.), який об'єднав незліченні в Азії тюркські орди і ордочки через казани з окропом. За це його назвали Чингісханом (Великоханом). Всі колонізовані ним орди на тюркській мові називались татар, що означало підкорені. Ось звідки величезна сьогодні в історії кількість різних татар, яких відрізняють за місцем проживання чи походження. Та як самоназву цей термін за історичним правом вживає лише одна орда, що проживає нині в російському Татарстані. В усі часи саме ці татари вважали себе (і вважають нині) елітою Московського царства та Російської імперії, хоч як імперія не намагається позиціонувати себе «славянской страной». Тому нашестя на українські землі в 1237-1241 роках слід правильно називати «монголо-тюркським».

Всі ці «історичні» маніпуляції не просто національна хитрість росіян. Це їх спадкова національна і державна традиція.

Через призму віків прослідковується дуже чітка тенденція. Кочова тюркська імперія, що осіла на землях Московського царства (колишніх українських землях) намертво вчепилась в залишки колись Великої України, яка займала всю європейську територію нинішньої Росії. На своїй і донині безкраїй території вона має величезну кількість населення, незліченні запаси корисних копалин, велику військову силу – але не хоче відпустити Україну. Мовляв, брати навіки. Але «братство» чомусь нагадує обійми удава, який душить свою жертву. Насмерть. Ці обійми ми постійно спостерігаємо вже двадцять перший рік і у своїй формально незалежній державі, яка замість розквіту переживає чергову – четверту свою руїну. А скрита причина цієї перманентної агресії Росії проти України – ханський заповіт, який діє від 552 року першого тисячоліття і про який нічого не знають ні українці, ні більшість простих росіян. Знає жидівська та тюркська «еліта» Росії.

Під кінець п'ятого століття українські князі під керівництвом посадника Великої України Києслава І Українського розгромили і викинули геть орди гунців (в історичній науці - гунів) за межі країни. Більш ніж столітня агресія цих степовиків була направлена не на завоювання і наступну експлуатацію чужих земель та народів. Була поставлена зовсім інша конкретна мета – тотальне винищення всього білого українського населення, повна руйнація всіх населених пунктів. Під ударами двохмільйонної орди гунців була повністю знищена Арійська Україна із столицею Арій-град на річці Арій (нині р.Орель). Це була перша велика руїна України. «…Отямившись після розгрому на українській землі, гунські хани 552 року зібрали курултай (з'їзд). По ординські прокляли вони українську націю і великокнязя Києслава І за те, що насмілився вигнати їх зі степів так званої «священної землі» гунців. Своїм нащадкам курултай дав таємний «великий заповіт»: тюрки мають знищити до останньої людини українську націю і зробити все, щоб ім'я Києслава І щезло із історії. Ті ж орди, котрі не виконуватимуть цього «заповіту», нехай самі щезнуть. Жахливе самопрокляття».

Поза увагою дослідника залишилося питання – чому це українська земля стала «священною» для гунців. І на це питання є відповідь, якщо пов'язати його з намаганнями сучасного жидівства протягом останніх півтора століття створити свою державу Ізраїль на території Криму та північного Причорномор'я. Для тих, що сумніваються, проведемо історичні паралелі.

Курултай ханів 552 року замінив дуже непопулярну назву гунці на тюрки і утворив нову імперію – Тюркський каганат (552-740рр.). У VII столітті «відбулося швидке і несподіване утворення нової світової віри іслам і арабської ісламської колоніальної імперії Арабський халіфат. Ці події дуже здивували тодішню Європу і Передню Азію. Нечасто буває, щоб нова віра формувалася, як мовиться, на очах». Ну що ж, світове єврейство, маючи необмежені ресурси і монополію на таємну інформацію, за підтримки могутнього покровителя із темного Космосу завжди діяло оперативно і впевнено. Що іслам – це третя жидівська (якщо дуже ріже слух - аврамічна) світова релігія знають всі освічені люди. Укладаючи в 652 році договір з Арабським халіфатом, що дозволяв арабським купцям безборонно торгувати на українській території Сур'яжії, великокнязь Малокиєслав І Український мав на меті не допустити війни, зберегти українську націю. Однак через 18 років арабські купці, неконтрольовано збагатившись на українських землях, без згоди українців утворили Хозарський каганат (670-966рр.). «Хозарський каганат був васалом Арабського халіфату. В каганаті введено нечувану толерантність до всіх націй, мов, вір і поглядів. Збудовано мечеті, Святині Дажбога, церкви, синагоги, храми маздаїзму. Основа економіки держави – торгівля, однак дозволялася будь-яка господарська діяльність. Хозарців-кочовиків роззброїли, заборонили кочувати (хто захотів, перекочував на інші території). Організували наймане професійне військо на кшталт легіонів з вишколом для захисту купців і держави». Вам нічого не нагадує цей опис каганату у сьогоденній країні Україна?

Наступним логічним кроком у торговому болоті Хозарії став відкритий прихід до влади жидівства. У 770-х роках каганом Хозарії став багатий купець єврей Йосип. Він оголосив юдаїзм державною релігією, зажадав від найманого війська прийняти юдаїзм. Більшість війська юдаїзм прийняла, бо не мала виходу. З цих юдаїзованих хозарів утворився окремий народець - клан караїмів. Їхня віра – суміш юдаїзму, ісламу і християнства. В більш широкому погляді це один із видів юдаїзованих тюрків – ашкеназі. (На сучасній мові це називається аполітичністю – все-рівно кому і де служити, аби платили гроші. В сучасній Україні придумали ще більш єзуїстське визначення: силові структури - поза політикою. При тому, що силові структури – це становий хребет політики). Єврейсько-хозарські купці безцеремонно почали прибирати до своїх рук всю торгівлю на півдні України, особливо на Кримському півострові. У містах і портах перестали коритися місцевій (українській) владі і платити торгове мито, поводилися нахабно. Безцеремонно шахраювали, набирали товарів, утікали до іншого порту, не заплативши при цьому. Знову нічого не нагадує у сьогоденні? За всю цю свою підлість і були розгромлені князем Світославом у 966 році. Але, на жаль, не знищені під корінь.

З тих часів багато тюркських орд щезло зі світу. Найбільш успішно ханський заповіт до цього часу виконують «…прямі нащадки золотоординців москвинські русські тюрки: ім'я Києслава І фальсифікаціями майже викинули з української історії; націю ж – геноцидами, терором, розстрілами, сибірами і голодоморами понад три століття нищили. Нині нищать «цивілізовано» (через глобалізацію)». Залишається тільки уточнити – все під тим же чітким і жорстким керівництвом світового жидівства. Як, скажемо, Лазарь Мойсейович Кагановичсправжній організатор трьох жахливих голодоморів в Україні.
Дотошні українські «націоналісти» - дослідники історії голодоморів відводять йому третьорядну роль і практично не згадують цю дійову особу в контексті злочинів радянської влади. Вони по ліності (а часто і по дурості чи підлості) своїй не хочуть знати, що Лазарь Каганович у віці 21 рік (у 1914 році) «… як молодший син прямого нащадка останнього хазарського кагана, тобто юдейського першосвященника, в тринадцятому коліні … посів найвище становище в юдейській ієрархії не тільки в Росії, але і серед усіх євреїв ашкеназі, які складають приблизно 80 відсотків всіх євреїв світу і являються, як я вже казав, нащадками хазарів». Дослідники, всі як один, як за чиєюсь указкою, переводять «стрілки» на «козла отпущения» Йосипа Сталіна. Однак Йосип Сталін за походженням – типовий ашкеназі, тому «… Сталін був лиш слухняним знаряддям у руках Кагановича, який, як і подобає кагану, залишався начебто на другому плані, однак без його волі «батько народів» не приймав і не міг прийняти самостійно жодного серйозного рішення, особливо після того, як його другою жінкою стала сестра Кагановича Розалія Каганович, а весь репресивний апарат очолив його двоюрідний брат по жіночій лінії Лаврентій Павлович Берія».
Ця інформація доступна кожному, хто уважно прочитає книжку Олександра Іванченка «Путями великого россиянина» (Роман-исследование о подлинной истории Руси-России, Санкт-Петербург, 2006 год). Не дивно, бо євреї – неперевершені майстри маніпуляцій суспільною свідомістю. Адже сьогодні нікому в Україні не прийде в голову, що справжньою причиною карколомно стрімкої політичної кар'єри «щирого українця» Арсенія Яценюка є його титул – каган всіх євреїв ашкеназі світу «…як молодший син прямого нащадка останнього хазарського кагана, тобто юдейського першосвященника, у п'ятнадцятому коліні». Чи може скажете, що на повернення малоногайської татарської орди на Кримський півострів у 1991 році була добра воля українського народу? Однак серед штатних українських «націоналістів» бандерівсько-американського ґатунку є чимало затятих захисників «нещасного татарського народу». Не читають ці сліпі «патріоти» українських авторів. А даремно.

«За 319 років (1464 – 1783 рр.) колонізації півострова малоногайтатарці завдали українській нації на півострові, в степу і лісостепу аж до зони лісів більше людських жертв і матеріальних втрат, ніж раніше печенізька огузька тюркська орда (915-1036 рр., 121 рік) та половецька кипчацька тюркська орда (1056 - 1240 рр., 184 роки) разом взяті за 305 років розбійницьких нападів. Більше, ніж монголо-тюркська (татарська) навала і колонізація (1240-1363 рр., 123 роки). Не треба забувати, що монголо-тюркська колонізація триває на українських землях (Владимирщина, Рязанщина, Болгарщина, Великоновгородщина, Псковщина, Смоленщина, Сур'яжія (Передкавказзя) донині – всі ці землі перебувають у складі Російської Федерації.

Через напади, грабежі і плюндрування українських земель, забирання українців у ясир-рабство, учений Агатангел Кримський назвав малоногайську орду татарцями-людоловами, а українські вчені, окрім того – татарцями-вандалами, татарцями-варварами, татарцями-геноцидниками.

…Сучасні нащадки малоногайтатарців не повинні себе тішити думкою, що українська нація забула дії їхніх предків: людоловство (захоплення в ясир-рабство понад 2 млн. українців), вандалізм (пограбування церков, монастирів, знищення пам'яток культури), варварство (спалення і зруйнування тисяч сіл, містечок і міст, фортець), геноцид (крім ясиру, вбивство до одного мільйона невинних мирних українців). Жахливе варварство малоногайтатарців ще й досі в пам'яті нашої нації.

Українська нація ще не пробачила малоногайтатарцям тих злодіянь, бо в неї ще ніхто пробачення не просив».

У свій час президент Леонід Кучма, керуючись меркантильними інтересами великого бізнесу, «написав» книгу «Україна не Росія». Для доказу цього оперував науковими історичними фактами. Нам же для доказу такого абсолютно точного визначення достатньо з'ясувати походження цих двох народів. Сьогодні вже відомо, що українці ведуть свій родовід від космічного роду Стрільця, представники якого прибули на нашу планету під керівництвом прабатька Дажбога 75 тисяч років тому. А хто ж такі тюрки, які є етнічним коренем 85 відсотків сучасного населення Росії? Згадаємо, що їх першоназва до 552 року першого тисячоліття – гуни (гунці, китайці називали їх хуни). В цей же період з'явилися відкрито жидівські назви в їх державному устрої, такі як каганат, зародилися релігійні догми – переважно юдаїстські, на базі яких пізніше утвердився іслам. Як відомо, на території Азії в древні часи жили дикі земні люди - неандертальці. Цей вид розумного життя, що еволюціонував на планеті від мавпи до рівня «кроманьйонців», проіснував всього 150 тисяч років.

Всі ці первісні земні дикі люди повністю вимерли під час так званого льодяникового періоду 7720 років тому. Але на безкраїх азійських просторах вижили нащадки від змішаних статевих контактів двох співіснуючих спільнот: диких неандертальців і поступово деградуючих, втрачаючих пам'ять про своє космічне походження окремих родів укрів. Якщо хтось думає, що автор цих рядків оригінал-збоченець, то зверніться до Інтернету. Знайдіть малюнок дикого неандертальця з підписом «С кем занимались сексом неандертальцы?» і прочитайте текст. За «солоним» на перший погляд підписом виявиться, що дослідженнями такого «сексу» і наслідками цієї гібридизації займаються на найвищому науковому рівні провідні наукові установи світу, такі, як Кембріджський університет та інші. І можете не сумніватися, їх дослідження негайно впроваджуються у світову практику глобалізації. Вони, наприклад, можуть бути «науковим» обгрунтуванням доцільності статевої вседозволеності, «рівноцінності» змішаного потомства різних рас і націй, ліквідації національних традицій і особливостей. Лише один аспект такої кампанії замовчується – весь цей убивчий процесс націлений на знищення конкретно білої раси! При цьому в расизмі звинувачують виключно саму білу расу. Як бачимо, расове питання було, є і буде визначальним чинником виживання і еволюції розумного виду життя!

Отже гунни (хунни, гунці, пізніше - тюрки) як гібридний етнос вперше з'явилися на території Азії 9469 років тому. 7320 років тому цей, вже виокремлений етнос, внаслідок другої хвилі змішаних шлюбів з родами укрів, які не змогли (чи не захотіли) мігрувати до Атлантиди (Європи), утворив наступну етнічну групу - монголів (моголи). 6430 років тому на території сучасного Китаю «сірими» інопланетянами була генетично створена друга штучна раса – жовта. Сучасна наука, думається, несвідомо перемішала всі народи за расовою ознакою. Насправді штучну жовту расу сьогодні представляють китайці, в'єтнамці, японці, народи Південно-Східної Азії. Та вже корейці і буряти походять від монголів. У цьому гігантському конгломераті штучних і гібридних етносів залишки білих родів укрів змушені були або згинути (як рід Журденя), розчинитися, або мігрувати до Атлантиди (пізніше - Європи), яку міцно утримували білі народи.

Саме Атлантида, як оплот білої космічної раси, і був головною мішенню для космічних паразитів – «сірих» інопланетян. На неї і направлялися всі сили створених ними на планеті людиноподібних істот. Головними організаторами і координаторами цих дій поставлені добре підготовлені «топ-менеджери» - юдейське плем'я. Від початку дикому чорному племені дані необхідні знання, підготовані кадри для управління, відпрацьовані методики управління людською свідомістю. Головний об'єднуючий і надихаючий фактор – релігія юдаїзму та ідея світового панування, суть яких сконцентрована в одному слові – «богообраність». На заході через жидівство була створена і поширена на весь Старий світ ретроградна християнська релігія. Вісімнадцять століть вона надійно стримувала розвиток науки, прагнення людей до пізнання. Зачищаючи всі існуючі письмові та матеріальні джерела про справжню історію людства, вона до цього часу зомбує людей брехнею, головний підтекст якої – утвердження «богообраності» жидівства. Всі головні ієрархи світових християнських церков сьогодні – чи папа Римський Венедикт, чи патріарх московський Кирил - безсумнівно євреї.

На сході перед жидівством стояла інша задача. Розмножившись, зміцнівши і нечувано збагатившись під час перебування у єгипетському, вавилонському та перському «полонах», жидівські ієрархи мали необмежені можливості впроваджувати своїх агентів впливу у владну верхівку напівдиких тюркських народів. Особливо ефективним цей вплив став після «оперативного» створення третьої жидівської релігії ісламу. Диким тюркам не треба було розказувати про сакральну роль Атлантиди. Достатньо було змалювати незліченні багатства тої землі, щоб кочівники ринули на її завоювання. Цим і пояснюється той відомий історичний факт, що дикі азійські орди вже два з половиною тисячоліття рвуться у Європу через українське Причорномор'я і Крим, знищуючи і плюндруючи святу для нас землю. Цей процес продовжується і сьогодні, уже в «цивілізованих» формах. Українська нація, як основа білої космічної раси, в цілому зберегла себе, але її донорські можливості на сьогодні вичерпані. Та дякуючи Творцеві, ми дожили до кінця темної епохи!

Безумовна більшість народностей і національностей Росії має тюркське походження (85%). По 5% складають богонароджені (люди білої раси) та угро-фінни (точніше укро-хіни) – нащадки змішаних статевих контактів древніх укрів і китайців (хіни). Ще 5% ділять порівну представники жидівства і штучних кольорових рас – чорної, жовтої та червоної. Для порівняння – 95% автохтонного населення України становлять люди білої раси. Тому і відкрили сюди вільний доступ всякій кольоровій швалі з усього світу! Хто відкрив? Та все те ж світове жидівство через своїх слухняних слуг в українській державі. Однак час їх безроздільної влади закінчився. 10 листопада 2012 року покладено початок новій ері в історії нашої планети, нашого космічного Українського Роду. З 22 грудня 2012 року розпочався суд Всевишнього Роду над людством нашої планети. Світове жидівство, переконане у своїй безкарності, продовжує брудну, брутальну війну проти білої космічної раси. Хай тішать себе ілюзіями. Адже вони не знають, що процеси міграції і змішування народів на всіх земних материках постійно контролюються світом Прави.

Загальна ситуація наслідків багатотисячолітньої гібридизації у процентному відношенні на планеті показана в наступній таблиці.




У флотилії Всевишнього Роду, яка оберігає від космічних паразитів нашу Сонячну систему, відповідальними спостерігачами на материках являються:

-В Європі (Атлантида) – рід Стрільця (старший керівник об'єднаних

сил – наш прабатько Дажбог);

- В Азії – представники роду Риб;

- В Америці – роду Лева;

- В Африці – Водолія;

- В Австралії – Овна;

- В Антарктиді – Тільця.
Воістину, немає на світі таємниць, які не стануть відомими. Було б бажання. Для того, щоб Український Рід відновив свою силу та ідентичність, йому необхідно очиститись від усього чужого, нав'язаного віками силою чи шахрайством. Тоді настане оздоровлення. Адже Рід має таку ж семимірну структуру, як і окрема людина:

1. Фізичне тіло Роду – це земля, на якій він живе. Продаючи землю чужакам, ми вчиняємо як повії, що торгують своїм тілом.

2. Енергетичне тіло Роду – це люди. Витискаючи українців в еміграцію та замінюючи їх різнокольоровим шоблом з усього світу, наші вороги ослаблюють силу і волю Роду.

3. Астральне тіло (емоцій та бажань) Роду – це суспільство. Покидьки з усього світу у «відкритому», «громадянському» суспільстві України продукують збочення і соціальні хвороби, не властиві українцям.

4. Душевне (інтуїтивне) тіло Роду – це його мова. Вбиваючи нашу мову, вороги вбивають нашу душу. Нав'язуючи «двоязичіє» чи «многоязичіє», наші вороги спричиняють психічну хворобу Роду – роздвоєння особистості.

5. Ментальне (розумове) тіло Роду – це держава, яку він створив для реалізації своїх бажань і емоцій. У людини з порушеною психікою мутніє розум, вона здатна на неадекватні вчинки. І хай наші вороги пам'ятають, що згідно їх же законів психічно хвора людина з «жовтим квитком» за злочини проти них не відповідає.

Тож українцям треба зрозуміти тільки одну річ: годі плакати над своєю нещасною долею – вона у їхніх руках, доки не віддадуть добровільно свої душу, кров (гени) і землю різним темним та кольоровим паразитам. Будьте пильними і безкомпромісними.

Слава --- Україні!