КАЛЕНДАР НА 21138 рік - Рік Бджоли!



Підтримайте Нас!

Приймаються благодійні внески на розвиток і підтримку Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго

Керівництво полку не завжди поділяє погляди авторів висвітлених матеріалів.

За достовірність фактів, цифр, точність імен в авторських матеріалах відповідають автори, за зміст рекламних матеріалів відповідають рекламодавці.

 

 

Новини
«Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго»

Стаття-роздум письменника, кандидата географічних наук, академіка Академії оригінальних ідей В.П. Кожевнікова   

Поштовхом для створення козацького підрозділу імені останнього руського князя-рідновіра стало розуміння його видатних заслуг у справі зміцнення Русі-України і ліквідації багатьох небезпек на її кордонах. Князь Святослав здійснив геройський вчинок – розбив  і припинив існування кровожерливого  й лютого Хазарського каганату, який впродовж століття гнобив наш народ. Якби він не зробив цього, то хазари разом з татарами Батия знищили б русів-українців. Крім того він завдав удару по планам Візантії включити Русь в склад імперії. Проте, найголовнішим вчинком Князя було, хоч і тимчасове призупинення розповсюдження християнства на нашій землі, і створення ним елітних когорт свого війська – з’єднань козаків (косаків), для яких захист Русі-України й лицарських понять гідності  та справедливості  був  справою честі. Після смерті Святослава й християнізації Русі в 988 році, косатство занепало,а потім відродилося уже в якості захисників чужих християнських цінностей.


Сьогодні українці знову попали в залежність від жидів. Але цього разу це залежність не лише матеріальна, а й духовна. Вони захопили наш інформаційний простір і нав’язують нам чужу культурку, учать як краще продати їм нашу землю, зміцнюють томосом позиції християнської, залежної від жидівської релігії, церкви, безвіз використовують, щоб вичавити з України за кордон всю освічену й дієздатну молодь – і позбавити таким чином український народ защитників від олігархів і москалів. Саме тому всі свідомі українці мають стати під стяги Святослава хороброго, аби врятувати Україну від нового каганату.


Оскільки козаки – християни в першу чергу відстоюють християнські цінності, а потім уже національні, то після прийняття русами християнства у 988 році, нашу землю грабували, а нас знищували і угро-фінські дружини Юрія Долгорукого (1169 р.) та його сина Андрія Боголюбського (11?? р.), і татари Батия в 1240 р. Хоч невдозі українці-руси разом з литовцями і відбилися від татарів, надовго втратили державність. Спочатку попали в залежність до Польщі, потім до Московії. Але, якщо звільнитися від жорстокої й пихатої католицької Польщі нашим козакам  допомагала православна християнська віра, то від єдиновірної Московії ми не здатні були захистити свій край. Наприклад гетьман Сагайдачний, маючи 30 тисяч козаків, взяв у 16??? р. Москву, але не захотів штурмувати кремль, бо в ньому заховалися московські священики й ординська еліта. Він тоді мав можливість в зародку знищити православну орду. А коли гетьман Мазепа наважився в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ здобути незалежність України від Московії в Полтавській битві, його підтримали лише 6 тисяч патріотів, запорізьких козаків, а на бік лютого Петра І стали понад 40 тисяч козаків-зрадників.  Чому вони зрадили Батьківщину? Тому що московська пропаганда навіяла їм думку, що не можна проливати кров єдиновірних. А москалі ніколи не боялись кари божої і ще перед Полтавською битвою знищили 20 тисяч мешканців Батурина, навіть старих і немовлят не пожаліли. В результаті того козацького зрадництва Україна втратила і державність і десятки мільйонів жителів,  знищених  московським  війнами, «братніми» голодоморами, постійними репресіями. А якби гетьман Мазепа будував не християнські храми, в яких хазяйнували попи – пропагандисти московського патріархату, а тратив гроші на заснування університетів в українських містах та посилав найздібніших українців учитися за кордон, то Полтава підтримала б його, а не ката України – Петра І.


Християнство зробило нас настільки толерантними і  зговірливими, що ми – українці –стали палкими шанувальниками жидівських свят, і чужої культури, погодилися перейти на мову московського окупанта, а в незалежній Україні віддали владу кацапам та жидам. Нам треба повертатися не лише до рідної мови, а й до рідних богів. Тоді й чужинці не зможуть навіть думати, щоб очолити нашу владу й повести нас до загибелі. Адже рідні наші Боги – то славні наші пращури, які дали нам мову,  звичаї, традиції, поняття честі, справедливості, совісті. культуру, обряди, здоров’я і менталітет.


Отже, скуштувавши польської католицької й  московської православної християнської любові, українцям пора збагнути, що головним в житті кожного народу і кожного громадянина має бути боротьба за волю. Адже  самостійність – це головна умова існування нації, бо лише вона дає народу можливість жити за власним звичаєм у власній мові й культурі. А державна незалежність необхідна нації, щоб досягти злагоди у сфері міжнаціональних відносин, як всередині країни так і за кордоном.


Українці – первородне слов’янське плем’я. Тому ми зобов’язані першими відродити рідну слов’янську віру, аби зберегти слов’ян від перемішування з іншими народами і перетворення на рабів новітньої глобальної імперії олігархів. Оце і є завданням козаків Звичаєвого полку Святослава Хороброго.


Ми діти й онуки рідних богів – наших славних пращурів, які вчили нас жити чесно, чинити справедливо, говорити правдиво, бути хоробрими в битвах і лагідним зі своїми… Ми не маємо права захоплюватися  модними вченнями учителів і пророків інших народів, бо вони нас роз’єднують на секти, навіюють нам сумніви у можливостях нашого народу, руйнують впевненість у наших силах, довіру до національних патріотичних лідерів. Всім українцям: козакам-християнам, козакам-рідновірам і козакам-атеїстам треба об’єднатися навколо спільної для всіх українців національної ідеї, української мови, правдивих знань про нашу історію та разом з українською інтелігенцією й селянством обрати свою українську владу, здатну збудувати багату, сильну, міцну й не від кого незалежну рідну державу.  Адже всі мають зрозуміти, що лише в незалежній Україні українці можуть бути справжніми християнами, вільними атеїстами, гідними рідновірами. Рідновірам найлегше об’єднуватися з атеїстами. Для цього треба переконати останніх, що рідних богів мають шанувати всі українці – не лише рідновіри, а й атеїсти й ті, яких охристиянили, омусульманили, та звабили вигаданими модними теоріями, ідеями, вченнями індійські, корейські, московські, китайські, африканські учителі. Оскільки тепер маємо понад 100 різних козацьких об’єднань, всі керівники яких мріють мати найвище військове звання й бути незалежними у своїх діях, то не варто навіть намагатися створити єдине, підпорядковане одному гетьману, козацтво. Єднатися треба навколо спільної стратегії й спільних справ, які наблизять нас до звільнення.


Патріотичні козаки мають:


- шанувати християн, для яких Україна вище Христоса;


- шанувати мусульман, для яких Україна вище Аллаха;


- шанувати юдеїв, для яких Україна вище Ієгови;


- шанувати буддистів, для яких Україна вище Будди;


- і любити всіх, хто, живучи в Україні, шанує українців для яких Україна вище Рідних Богів.


Сьогодні український народ прокидається після тривалої сплячки в складі чужих, ворожих до нас, держав. Щоб допомогти йому остаточно звільнитися від рабських звичок і чужих ідеологій, козакам треба єднатися. Оскільки віра у нас різна, то маємо єднатися навколо української мови, яка завжди була паролем українських козаків, й правдивих знань  про історію українського народу, різні частини якого довгий час змушені були жити в різних імперіях. А єднатися треба навколо спільної мови, національної ідеї, одного кандидата на президентських виборах й однієї-двох  партій на – парламентських.


Письменник, кандидат географічних наук,


академік Академії оригінальних ідей                                                                               В. Кожевніков.