Підтримайте Нас!

Приймаються благодійні внески на розвиток і підтримку Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго

Керівництво полку не завжди поділяє погляди авторів висвітлених матеріалів.

За достовірність фактів, цифр, точність імен в авторських матеріалах відповідають автори, за зміст рекламних матеріалів відповідають рекламодавці.

 

 

Новини
«Звичаєвого косацького полку Святослава Хороброго»

Українці, нас знищують (Валентин Кожевніков, Київ 2020) частина 3  

Всі жарти Зеленського ґрунтуються на національних багатствах московської орди: пияцтві, зрадництві. брехні, зневазі до інших народів, корупції та навколо статевих органів і матерщини. Весь цей набір московських радостей і ознак московського життя Зеленський намагається зробити надбанням частини українських невігласів, які не знають ані джерел походження «русского язика», ані його непристойних вад, ані його жаргонної основи, ані численних переваг української мови над тим штучним «язиком», яким їх радує такий же, як вони, невіглас. Тож і сміються над тим, чого не розуміють. Мені це нагадує одну дівчину з російської «дєрєвні» на Валдаї, яка сміялася з того, що ленінградські студенти їли рибні консерви виделками, а не руками. Можливо, над його репертуаром працюють московські гумористи, сатирики, памфлетисти, фейлетоністи, а може й з інших держав. Відчувається почерк ворогів України. В Україні його підтримує олігарх Коломойський. Він має високий авторитет серед українців. Тому, хто має свої ЗМІ, підняти авторитет легко: допоміг першим українським добровольцям зброєю, заправив бензином кілька танків, які йшли зупинити москалів, і показав все це в телевізорі. Мільйони побачили й повірили. Тепер Коломойський запевняє, що Москва тут ні при чому, що на Сході громадянська війна. Тож виходить, що він сам її спровокував, відправивши на Донбас добровольців? Таким чином чужинці за кілька тисяч чи мільйонів гривень, купують нас разом з нашими ресурсами, які коштують трильйони доларів. Бо купити совка не важко.


Якби Зеленський учився так, як треба, то мав би правдиву інформацію про походження української мови й «русского язика». Полистав би будь-який російсько-український словник, щоб переконатися, що майже половина слів творці «русского язика» взяли з нашої давньої народної мови, але, не розуміючи законів творення мови, вони покалічили більшість наших слів: прачечная – пральня (від слова прати, бо москалі тоді ще стіралі, коли ми вже прали); сторінка (сторона) – страніца (странний), вагон – від вага – ваги; у них мечта – від нашого – мета, а не від слова меч; сиворотка – від сироватка (сир); смичок – від смикати, а не від дёргать; сугроб – від сугорб (горб), а не від слова гроб; оглобля від нашого – голобля (голий стовбур); суждєніє – від покаліченого слова судження (судити) ; простинь – від нашого простирало (простір); смородіна від смородина (сморід); м’ясо – від нашого м’язи (у них – мишци), то й м’ясо мали б називати – мишатіною.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                


А ще б з’ясував, що в «русском язике» багацько німецьких слів, які вони отримали від німецьких царів і цариць: бінт – пов’язь, брандмейстер – пожежник, брухт – покидьки, бунт – повстання, горн – ріжок, дюна – надма, кант – облямівка, крант – затичка, кран – підойма, помпа – смок, ранєц – наплічник –  і тисячі подібних слів (а не термінів!), що їх кожний більш-менш культурний народ має СВОЇ ВЛАСНІ».


Крім того, в «русском язике» стільки ж, а, може, й більше французьких слів щоденного вжитку, які вони запозичили після війни з Наполеоном: арсенал – зброярня, бюст – погруддя, візит – відвідини, кавалерія – кіннота, кар'єр – копня, кошмар – жах, рапорт – звіт, серія – низка, суфлер – підкажчик, фільтр – цідило тощо. Нічого цього Зеленський не знає, і це його не турбує, бо таких же, як він, неуків-дурносміхів у нашому суспільстві, хоч греблю гати. А як жити людям, які бачать всю цю божевільню, а донести правду до інших не можуть, бо всі ЗМІ саме у таких, як Медведчук,  Зеленський, Гордон? Не розуміють українці, що ми вибороли незалежність, але без інформаційного простору. Тому й не мають популярності ні патріотичні політики, ні патріотичні українські письменники, ні наші шоумени.


Хтось голосував за Зеленського тому, що набридло голосувати за тих, хто вже давно теліпається в українській політиці. Але забувають, що цей Зеленський теж давно на своєму «кварталі» підступно займається антиукраїнською політикою. І його кінофільм теж поставлений не без політичної мети. Хіба сам він без широкої підтримки зовнішніх сил організував широку рекламу фільму «Слуга народу», своєму «кварталу» та власній персоні? Голосувати за представника національної меншини, яка має до нашого народу якісь претензії (територіальні, економічні, культурні…), це все одно, що довірити крадійкуватому сусіду вести ваше господарство. А обрати до влади зрадника – це те саме, що довірити своє господарство випадковому наркоману чи алкоголіку. То чому ми так дружно голосуємо то за Кравчука, то за Симоненка, то за Кучму, то за Януковича, то за Порошенка, то за Тимошенко, то за Зеленського? Відповідь проста: тому що нашою освітою керують вороги нашого народу: кремені, табачники, гриневичі, а «наші» ЗМІ на всі 100% належать ворогам українства. Це їхні вихованці голосують за своїх ворогів і не здогадуються про це. Багато виборців голосували на зло Порошенку. В першому турі так можна голосувати, щоб він нарешті зрозумів, що так керувати Україною не можна. То, якби переміг у другому турі, мав замінити більшість своїх старих кадрів і ставлення до українського народу, щоб не чекати нового Майдану...


Кінець статті.


Тепер, обравши такого президента, багато українців бачать, що толку з нього не буде. А хіба не могли здогадатися про це раніше, до виборів? Хіба не знали, що його ще й підозрюють в наркоманстві? Хіба не чули, що він, як і всі непатріотичні, ворожі нам, бізнесмени, зберігає кошти в офшорах, щоб лишити нас фінансів для розвитку економіки? Хіба не бачили, як він висміює українців у своєму  95 кварталі, де зібрав прибічників «русского міра» – ненависників України? Хіба не розуміли, що обрати на посаду президента таку особу – це все одно, що довірити вести своє господарство вуличному наперснику?


Уже під час своєї інавгурації у ВР президент Зеленський довів, що він і не збирається нічого робити для українців. Але, незважаючи на бездарну (чи зрадницьку?) політику нового президента, завдяки прийняттю законів про зняття недоторканності з депутатів і про інавгурацію президента та внаслідок обміну полоненими з москалями його авторитет серед його виборців залишається високим. Дехто каже: «Якщо він ще й посадить 10-15 злісних корупціонерів та кількох хабарників, то я б за нього знову проголосував». А я думаю, що все, що він робить: і закони, і суди над хабарниками, і галас навколо миру на Донбасі – все має одну мету: відволікти нашу увагу від головного завдання, яке Зеленський має виконати перед тими, хто його підступно просував у президенти, – здійснити приватизацію землі сільськогосподарського призначення й останніх підприємств, що ще залишилися в державній  власності. Адже після цього нам скажуть: «Українці, тут, у цій державі, у вас нема ніякого матеріального фундаменту. Що ви тут робите? Шукайте іншого краю для себе». Більшість громадян України (за Зеленського проголосувало близько третини громадян, які мають право голосу) по тому, як йшов до ВР новий президент, зрозуміли, що він діє згідно заздалегідь розробленого сценарію, за яким народ має побачити, що він – «шп» («швой парень»): Зеленський кривлявся, ляскав долонями по протягнутих руках, підстрибував, щось цілував…  Тобто зовсім не думав про долю народу, який йому доведеться виводити з кризи (політичної, економічної, соціальної, культурної), що постійно поглиблювалася в результаті бездіяльності, – а ще частіше – злочинної діяльності попередніх можновладців. Тому і його виступ у ВР, як і його показова хода вздовж череди своїх співзмовників, був лише виконанням кимось написаного підступного сценарію. Будьте певні, що закони (про зняття недоторканності, про судоустрій, про імпічмент, про децентралізацію тощо), які приймають його прихильники у ВР, не діятимуть. А якщо й діятимуть, то лише на користь антиукраїнських сил. Вони приймаються з метою відволікти увагу народу від головного пункту сценарію: створити умови для купівлі української землі (території) переважно представниками народу, вихідцем якого є і Зеленський, і автори сценарію, який він втілює.


Якби народ після стількох невдалих виборів президента нарешті врахував свої втрати за час безумовно ворожих нашому народу періодів президентства Кучми, Януковича, Порошенка, та обрав нарешті президентом патріота українського народу, який боровся за президентство, аби відновити справедливість до СВОГО НАРОДУ на СВОЇЙ ЗЕМЛІ, то він під час своєї інавгурації у Верховній раді сказав би так:


ІНАВГУРАЦІЙНА ПРОМОВА ПРЕЗИДЕНТА У ВЕРХОВНІЙ РАДІ


«Український НАРОДЕ! Панове депутати! Недавно кнесет Ізраїлю затвердив нову конституцію своєї держави, в якій записано: «Ізраїль – національна держава єврейського народу». Конституція визначає Ізраїль як історичну батьківщину євреїв та їхній «національний дім», у якому вони реалізують своє право на національне, культурне, релігійне та історичне самовизначення. Це право належить виключно єврейському  народу. Державною мовою Ізраїлю є іврит. Ідиш не може бути державною мовою, бо ця мова штучно створена на основі німецької та деяких слов’янських мов. Моє завдання разом з вами терміново розробити й прийняти таку ж Конституцію для Українського народу, в якій має бути сказано, що Українська держава забезпечить охорону Українських національних цінностей: української мови , культури (особливо пісні), правдивої історії українського народу, пам’яті про його мислителів, державників, героїв. Маємо нарешті визнати, що державною мовою в Україні може бути лише давня мова народу, а «русскій язик» не може мати в Україні жодних прав, бо він є штучним жаргоном, створеним московитами на основі української, німецької, французької, тюркської тощо мов.


В Конституції має бути чітко окреслена відповідальність всіх депутатів, президента, держслужбовців за стан справ у державі. А то Кравчук так і не зрозумів своєї ролі першого президента Незалежної України і цим дав натяк імперським агентам, що нашу державу можна повернути в московське стійло. Тож Москва спровокувала політичну кризу і замінила Кравчука повністю підконтрольним Кучмою, який взагалі й не думав будувати незалежну державу. Він спотворив банківську систему, створив олігархів-бандитів і розікрав з ними державні підприємства та майно на суму не менше як трильйон доларів. Ще більшим його злочином було розпаювання землі, що тепер стало підставою для прийняття підступного закону про приватизацію цього національного скарбу українського народу зайдами й  ворогами. Нічого доброго не дав народу й Ющенко. Ми ще не забули, як над народом познущався бандит Янукович. Ну а результати правління Порошенка з його Гонтарєвою, Яценюком, Гройсманом, Аваковим, Луценком … ми ще довго відчуватимемо на рівні життя, безпеці держави й населення, екології, справедливості, моралі та виробництва. Українська земля є найбагатшою в світі за родючістю й за покладами корисних копалин, але попередні уряди зруйнували економіку й перетворили український народ на найбідніших і найнещасніших народів Європи, а державу на імпортера більшості товарів широкого вжитку, хоч Україна може бути найбільшим у світі експортером таких виробів. Завтра я чекатиму фахівців, які хочуть стати міністрами з пропозиціями, як швидко вирішити цю проблему, від якої залежить не лише рівень зарплат і пенсій, а й ліквідація зовнішнього боргу держави та збільшення фінансування на оборону.


Влада мусить активно реагувати на дії правоохоронців, які сьогодні дозволяють створювати в Україні приватні армії, займатися рекетом і рейдерством; на ставлення керівників залізниці (які, маючи мільйонні зарплати, не здатні навіть організувати нормальну діяльність міської електрички в Києві) до перевезення пасажирів у переповнених електричках; на працю керівників пошти, які навіть у столиці часто доставляють передплачені газети на 4-5 день після їх виходу; впливати на власників торгових закладів і – особливо – аптек на завищення цін, на власників підприємств, які виготовляють неякісні товари і надають неякісні послуги. Тож маємо усвідомити, що кандидатами на державні посади та в депутати різних рівнів мають ставати громадяни, які відчувають потребу використати свої здібності на благо народу, а не для того, аби задовольнити свої потреби, зловживаючи державною посадою.


Тепер більшість із вас програли вибори, бо народу гидко дивитися, як ви голосуєте за закони, які дозволяють незаконно збагачуватися, як  багато з вас відверто служить Московії та деяким олігархам, а не українському народові. Оскільки ви, депутати, теж брали активну участь у руйнації держави, то разом із президентами та іншими держслужбовцями стоятимете перед справедливим судом. Але я обіцяю кожному з вас вдвічі зменшити визначений судом термін ув’язнення, якщо ви наступного місяця затвердите нову Конституцію і приймете такі закони:


Про справжню люстрацію всіх президентів, депутатів, суддів, власників ЗМІ та великих і стратегічних підприємств, про зняття недоторканності з усіх (президентів, депутатів, суддів), імпічмент президента. Напередодні нових виборів до Верховної Ради необхідно прийняти закон про освітній, моральний, майновий ценз для депутатів та держслужбовців усіх рівнів. Бо в такому моральному середовищі, яке створили можновладці в Україні, ніякий народ вижити не зможе. Економіка України страждає від вампірів-олігархів, тому прийняття антиолігархічних законів мусить стати нашим завданням на наступні 2-3 тижні. Конче необхідними є прогресивний податок на багатіїв, заборона на вивезення дивідендів, отриманих з підприємств, які шахраї незаконно придбали шляхом купівлі іменних ваучерів тощо. Крім того, ми маємо негайно навести порядок у судовій системі, прийнявши закон про обрання суддів народом та про їхню відповідальність. А то деякі судді приймають протиправні, антинародні постанови та ухвали і ніхто не може змусити їх звітувати перед народом за свої злочинні рішення. Нам потрібні справедливі судді для покарання всіх державних злочинців з конфіскацією майна. В результаті зрадництва, антинародної політики та владного жлобства прибутки не лише депутатів, суддів, чиновників, а й багатьох керівників державних підприємств у тисячі разів переважають мінімальні пенсії й зарплати.


І – головне: хіба всім нам не соромно майже 30 років обіцяти народу справедливе виборче законодавство і весь цей час, користуючись наявним злочинним законодавством, безсоромно використовуємо злочинні ЗМІ, щоб зомбувати народ, спотворюємо волю народу, фальсифікуємо результати виборів, консервуємо імперські порядки в державі. Результати люстрації будуть використані при проведенні слідства стосовно шкоди, яку нанесено державі і кожен винний буде покараний. Головним покаранням для корупціонерів, хабарників, крадіїв, інших злочинців має стати конфіскація всього майна. А цієї самої хвилини я закриваю кордони, щоб жоден злочинець не втік з України.


Уже давно деякі політики мріють про відміну мораторію на продаж землі  сільськогосподарського призначення. Тобто. хтось мріє скупити державні земельні ресурси та земельні паї, якими Кучма підступно наділив селян. Але ж селяни, не маючи ніякої техніки для праці на своїх паях, здають їх за безцінь в оренду. Тож прибутки мають здебільшого організатори великих агрофірм і холдингів, які самі не працюють на землі і розкішно живуть переважно за кордоном, користуючись нашою недбалістю, зрадництвом влади та працею наших селян. Українські селяни не мають коштів, щоб купити кількадесят гектарів і стати фермерами. Щоб землю не купили іноземці, особи, що мають подвійне громадянство, та ті, хто не народився в Україні, сьогодні не час думати про ринок землі. Українська земля має наповнювати державний бюджет та давати прибутки лише тим селянам, які на ній безпосередньо працюють.  


Дехто наполягає на скасуванні мораторію на продаж сільськогосподарської землі під приводом того, що без утворення ринку землі МВФ не дасть Україні чергового кредиту. А я думаю так: навіщо вони нам, ті кредити? Хіба ми за десятки мільярдів доларів, що запозичили в МВФ Кучма, Тимошенко, Кінах, Янукович, Яценюк, Гросман, Порошенко, хоч щось придбали: автомобільний, комбайновий, тракторний завод чи обладнання для виробництва комп’ютерів, чи налагодили виробництво літаків або хоч велосипедів та бензокосилок для селян? Ні, нічого!  Всі кредити були розкрадені владою, як і прибутки від використання корисних копалин та від продажу за кордони здобутків наших аграріїв, що вирощували різноманітні зернові й технічні культури. Спочатку треба очистити владу, суди та ЗМІ від злочинців і утвердити диктатуру законів, а вже тоді позичати гроші на економічні реформи.


Крім того, хитрі олігархи стверджують, що ринок землі потрібний для підняття ефективності сільського господарства. Але великі латифундії є лише у бідних народів, і вони завжди  в усіх державах приносять великі прибутки лише їхнім власникам, а не державі й народу, який страждатиме від безробіття. Ефективність сільського господарства в  наших умовах можна підняти дуже просто й швидко, якщо Верховна Рада прийме такі закони:        


 1. Прибутки від експлуатації ланів мають отримувати весь народ (через державне оподаткування) та люди, які безпосередньо працюють у сільському господарстві.


2. Розмір площі землі у кожного фермера не може перевищувати 300-500 гектарів. Але фермери можуть об’єднуватися в кооперативи.


3. Кожна сільська рада зобов’язана у фермерів, які погано працюють й отримують невеликі прибутки (на 20%-30% менше середніх показників по району) та сплачують найменший податок державі й сільській громаді, щороку (або раз у 2-3 роки) 10-20% землі відбирати й передавати іншим, успішнішим або новим фермерам. За таких умов всі фермери будуть намагатися працювати грамотно, ефективно й поліпшуватимуть родючість своїх ланів.


Я оприлюднив лише головні завдання української влади. Їх набагато більше, і ми будемо їх терміново розв’язувати».


Так, на мою думку, мав би виступити перед депутатами ПАТРІОТИЧНИЙ ПРЕЗИДЕНТ.


А Зеленський, якби був хоч трохи чеснішим, мав би сказати: «Українці, ви проголосували проти методів управління державою (кодловості, корупції, виведення коштів в офшори, шахрайських схем у банківській системі, бездіяльності державницьких інститутів, використання посад для збагачення, злочинної суддівської системи й правоохоронних органів тощо), якими керувався Порошенко. Але знайте, що я теж тримаю кошти в офшорах, займаюся спекуляцією квартирами й земельними ділянками, теж не уявляю, як керувати державою без створення свого кодла. Мій бізнес заснований на ненависті до української мови й культури, тому я не зможу дотримуватися мовного закону й любити чужий мені український народ. Тож, вибравши мене замість Порошенка, ви поміняли шило на мило. Тому я не буду чекати нового Майдану, а прямо зараз складаю з себе повноваження президента і повертаюся до свого бізнесу».


Зеленський цього не сказав, бо живе за сценарієм, розробленим для нього олігархічною мафією. А мета цієї мафії відома: знищити в Україні національні цінності (мову, культуру, традиції, звичаї, історію), осміяти й принизити наших мислителів, героїв, учених тощо, на яких тримається національна свідомість і гідність українців, щоб у денаціоналізованого народу скупити землю й стати володарями на нашій землі. Це допоможе їм оволодіти світом, коли через зміни клімату у багатьох державах виникнуть проблеми з урожайністю, а цінність наших чорноземів та інших природних ресурсів зростатиме.


Навіть Медведчук був би безпечнішим на посаді президента. Бо всі ми знаємо, що він ніколи не був патріотом українського народу і завжди діяв і діятиме на користь Москви, мету якої щодо України та її повадки ми теж уже вивчили. Тож українці вже знають, як протидіяти московитам і медведчукам. А до Зеленського багато українців ставляться, як до чесного політика і він використає це в цілях олігархів, які підсадили його на посаду президента. А українці ще не зрозуміли, чого можна чекати від олігархічної мафії та її представника Зеленського. Палестинці теж все це зрозуміли лише після того, як продали ізраїльтянам землю і опинилися в таборах для біженців, де їх знищували і знищують, хто хоче і як хоче.


Але, хоч виступ Зеленського у ВР нічого доброго українцям не віщував,  багато виборців (22% громадян)  підтримали кандидатів від наспіх сформованої ним партії «Слуга народу» на виборах до ВР. Тепер ті «слуги» разом зі слугами Кремля (блоком Медведчука) мають у Верховній Раді конституційну більшість і можуть  змінити Конституцію і повернути розвиток  України в будь-який бік.


Я визначаю українців не за прізвищами, не за етнічним походженням, а по тому, що люди зробили для України. І те, що серед «слуг народу» я не бачу українців, дуже тривожить.


Нова влада знає, як домогтися виконання головного свого завдання – продати українську землю міжнародній олігархічній мафії. Спочатку Зеленський прийняв давно очікувані народом закони про відміну недоторканності депутатів, про імпічмент, про заборону незаконного збагачення тощо. І, хоч всі знають, що всі ці закони, як і всі інші, до реформування суддівської системи й антиолігархічного та антикорупційного законодавства не діятимуть, це зміцнить його авторитет серед виборців. А найбільше Зеленський додасть собі авторитету на темі припинення війни з Московією. Установлення миру на Донбасі (за будь-яких умов з боку Путіна) є дуже важливим елементом політики Зеленського. Адже це за задумом олігархічної мафії дасть можливість зробити його лавреатом нобелівської премії миру й таким чином полегшить йому виконання всіх злочинних замірів щодо українського народу, задуманим у сценарію, який він виконує. Бо хто тоді зважиться виступити проти лавреата нобелівської премії миру? Олігархи за допомогою своїх ЗМІ піднімуть весь світ на його захист. Хоч більшість громадян України бачать: те, що робить Зеленський, домагаючись установлення миру на Донбасі за будь-яку ціну, більше походить на зраду народу.


Я в своїй книзі «Україна і Росія. Сусіди, друзі, брати, вороги?», виданій після початку війни у 2014 р., писав, що повертати Крим і Донбас в лоно Неньки-України краще після наведення там порядку за допомогою ООН та інших міжнародних організацій. Це означає, що ООН  мала б привчити мешканців Криму й Донбасу до життя в  демократичній державі. Тобто, до правдивої освіти, до демократичних – правдивих і відкритих ЗМІ, до виборів без фальсифікацій і втручання ззовні, до чесної патріотичної праці місцевих органів влади, до справедливого судійства тощо. Чому це має здійснити ООН? Тому що Москва в цьому не зацікавлена, та й досвіду демократії вона ще не мала. І Україна не зможе там установити демократичні порядки, оскільки московські сексоти й бандити (яких там з радянських часів дуже багато) та відсутність правдивих ЗМІ не дозволять київським урядовцям здійснити демократичні реформи.


Але Зеленський цього не розуміє, або йому не дають зрозуміти «благодійники», які зробили його президентом. Вони його підтримуватимуть, поки він не скасує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, лісів, водоймищ тощо – тобто, поки не створить сприятливих умов для приватизації всієї території Української держави міжнародною олігархічною мафією. Але хіба може сьогодні відповідальна перед українським народом влада приймати рішення про ринок землі? Не може. З кількох причин.


Перша: Конституція  України закріпила право на землю за всім українським народом. Тож розпродаж всієї землі можна дозволити лише після всенародного референдуму. Але проводити його влада Зеленського не збирається.


Друга: Після розвалу СРСР жоден уряд України не потурбувався провести облік всіх земель і визначити їх призначення. Це створило умови для захоплення земель недобросовісними представниками центральної й місцевої влади. Адже уже сьогодні половиною земель сільськогосподарського призначення користуються олігархи, різні холдинги, сумнівні організації, які тільки й чекають відміни мораторію на продаж землі, щоб на законодавчій основі оформити свої незаконні шахрайські операції з нашою землею й на законних підставах вишвирнути українцв з України.Тому до обліку всіх земельних ресурсів і повернення державі незаконно захоплених земель про приватизацію землі можуть говорити лише шараї й авантюристи.


 Третя: Українські селяни (фермери) після багатьох століть пограбування іншими народами не мають грошей на придбання землі. Тож є реальна небезпека, що представники народів, які здавна хочуть заволодіти нашою землею, скористаються такою можливостю. Уже стало відомо, що Ізраїль виділив 52 мільярди доларів на придбання землі в Україні. А скільки нафтодоларів виділить Путін, щоб через підставних осіб (сексотів) купити райони й області, які він не зміг загарбати? А ще ж є й Угорщина та інші сусіди, які тільки й чекають, коли ми упадемо…


Четверта: Починати приватизацію землі в умовах, коли три області окуповані ворогом, свідчить, або про те, що лохи-можновладці не розуміють, що творять, або про явну домовленність з ворогом, яка дозволить йому просто купити окуповану територію й нейтралізувати зусилля всього світу про повернення цих земель Україні.


 П’ята: Приватизація нашої землі (яка має не лише високі показники родючості, а й багатющі природні копалини) представниками агресивних народів, які мріють заволодіти цілим світом, значно посилить їхні можливості розпочати нову світову війну…


Уже цих причин досить, щоб не лише українці, а й інші народи світу і, особливо,  Європи, виступили проти приватизації землі в Україні. Тож керівникам патріотичних партій та організацій давно пора звернутися до керівників всіх незалежних держав (особливо в Європі), аби вони закликали сучасних тимчасових лідерів України припинити протиправні, авантурні, явно злочинні дії по позбавлення громадян України спільного права на всі земельні ресурси держави.


Якщо дамо їм змогу прийняти закон про продаж землі, то незабаром будемо жити за  суворими законами для інородців.  Дехто каже, що цього ніколи не буде, бо народ підніметься на захист України. Може й підніметься, але буде пізно. Бо у них уже давно готові акти купівлі землі  й олігархи чекають лише прийняття закону, щоб довести українцям, хто тут хазяїн. Тим паче, що українців ніхто не змушує продати свої паї, вони самі бажають якнайшвидше продати їх. Тож не буде кого звинувачувати. Таке лихо вже сталося в Палестині, і тепер палестинці уже понад пів століття живуть у таборах для біженців.


Підступна влада, щоб відволікти нас від головної небезпеки – дозволу продавати землю – підкидає нам такі «небезпеки»: землю скуплять задешево, землю куплять іноземці тощо. І вона зробить вигляд, що дослухається до народних побоювань, і заборонить продавати землю іноземцям та установить мінімальну ціну за один гектар. Але хочу запитати: хіба буде  краще, якщо по 100 тисяч гектарів нашої землі куплять не китайці, корейці, німці, американці й сто представників  інших народів, а «наші» олігархи: коломойські, кучми, фірташі, табачники, гройсмани…? Тоді вже точно через 10-20 років України не буде.  А новими господарями нашої землі, тобто – України, будуть хоч і не іноземці, але й не українці. Вони скличуть конгрес найбільших землевласників, який прийме нову конституцію, в якій будуть гарантовані їхні, а не наші, права. Хіба тоді селян врятують від виселення навіть десятки тисяч доларів, які вони отримають за свої паї?


Дехто вважає, що нічого страшного в тому не буде, якщо навіть «зелені» наші слуги приймуть закон про скасування мораторію. Адже нашою землею уже володіли і поляки, і турки, і москалі… А тепер вона знову наша. Так, народ у іншої держави-завойовника може забрати свою землю. Але, коли землю куплять представники ворожого народу, які сьогодні є громадянами нашої держави, то у них землю в сьогоднішніх умовах уже не відбереш. Бо вони матимуть акти купівлі-продажу, підписані продавцем-українцем і завірені українським нотаріусом. Нас ще за радянських часів відучили думати й аналізувати факти, бачити за словами справи «доморощених» і «ненаших» керівників. Тому маємо стояти на смерть: НЕ ДАМО ПРОДАВАТИ УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ!


НАС ЗНИЩУЮТЬ. ЩОБ ВРЯТУВАТИСЯ, ТРЕБА ЄДНАТИСЯ


Отже, патріотичні сили програли не лише президентські вибори, а й парламентські. Бо не змогли прийняти виборчої стратегії, яка дозволила б створити у ВР якщо не більшість, то сильну опозицію. Не було кому звернутися до народу: «Українці, хоч на парламентських виборах голосуйте так, щоб потім не голосити…» Без об’єднання українського народу навколо своєї Національної Ідеї ми й далі на виборах розпорошуватимемо голоси, тобто голосуватимемо за кількох патріотичних кандидатів, а перемагатимуть представники ворогів.


Як і чим об’єднати українців? Невтомно доносити до кожного щирого й розумного українця правду про українські національні цінності, про Україну та її ворогів. Лише так змінимо свідомість народу. Ті українці, які узнають, що москалі не є слов’янами й ніколи не були ними (бо на північ від річки Оки завжди жили племена угро-фінів, яких у 1237-1239 р.р. завоював хан Батий і включив їх у свою державу – Золоту орду) уже ніколи не будуть вважати їх братнім народом. І, хоч після Переяславської ради Москва переселила до себе мільйони українців (а пізніше й білорусів та поляків), москалі не стали від цього слов’янами, бо вони своєю ідеологією змінили слов’ян і прищепили їм ординську свідомість. Хіба зграя вовків, що з’їла людину, стає людянішою? Неслов’янськість московитів-русскіх добре видно по їхній, хоч і «позиченій» у слов’ян, але покаліченій мові – «русскому язику». Вдумайтеся: хіба слов’яни можуть казати трин-трава замість логічного – тлін-трава, колбаса (кол чи колба?), замість – ковбаса (ковбик), огурец – замість огірок (бо гіркий, коли достигне), ножницы – замість ножиці, сверстник (верста?) – замість ровесник (рівний роками), навоз замість – перегній, отрубі замість – висівки…


Чому ізраїльський уряд відкинув мову ідиш, яку знали більшість жидів по всьому світу, і повернувся до рідної мови юдеїв – іврит? Тому що – ідиш – це штучна мова жидівської діаспори, утворена переважно шляхом запозичень з німецької та слов’янських мов. Тож, коли ООН у 1947 р. виділила територію для держави Ізраіль, жидівські державотворці зрозуміли, що збудувати сильну незалежну державу вони зможуть лише на основі своєї давньої рідної мови, хоч її тоді майже ніхто не знав. Тому у них все вийшло, як хотіли. Тож мені дивно чути  заклики до єдності з громадянами, які хочуть і далі користуватися московським жаргоном – імперською мовою наших запеклих ворогів.


Отже, українці, які добре усвідомлять, що «русскій язик» є московсько-петербурзьким жаргоном української мови, отриманим в результаті калічення української культурної лексики, уже ніколи не стануть розмовляти чужою потворною мовою, яка почала складатися лише після того, як татари московського ханства в ХV-XVІ ст. прийняли християнство і змушені були вчити церковнослов’янську мову, принесену туди з Руси-України. Цю мовну суміш у ХVІІІ ст. татари і підлегле їм корінне фіно-угорське населення Московії стали називати «русскім язиком», а себе – «русскімі». І хоч за царя Петра І вони стали називати себе слов’янами, а свою державу – Росією, це не змінило їхньої ординської суті.


Через втрату свого національного інформаційного простору ми не маємо можливості вести пропаганду своїх національних цінностей, спростовувати ворожу пропаганду сусідів, обирати до влади найкращих людей, виховувати патріотів, здібних фахівців, учених. А наші вороги завжди успішно використовували проти нас пропаганду. Наприклад, коли Іван Франко захотів стати депутатом парламенту Австро-Угорщини, щоб захищати там права українців, вороги (очевидно – жиди) розпустили слух, що він є жидом, і народ  за нього не проголосував. Тоді українці знали, яку загрозу Україні несуть представники цього народу. Бо у той час, перед 1917 р., ворожі задумки нацменшин проти нас викривала найкраща публіцистка України Олена Пчілка (мати Лесі Українки). Її слова про це я використав як епіграф до цієї книги. Ми й справді, після 350 років скніння в московській окупації втратили силу духу та здатність чітко визначати ворогів і друзів, стали кволими. Ми розучилися «визначати по слові, що у кого в голові», бо й мову свою на «язик» проміняли. Допустили чужинців до керування нашою державою, і тепер не знаємо, як подолати скруту.


Лише українці, освічені правдивими знаннями, швидко усвідомлять, що росіяни ніколи не були слов’янами й русами, вони є носіями ідеології й моралі московської орди, і що «русскій язик» є злоязичним жаргоном нашої мови, тому ним не можна молитися. Освічені українці вже не стануть ходити в московську церкву, уже ніколи не будуть підтримувати представників «русского міра», не голосуватимуть за них на виборах. А ті українці, які прочитають твори своїх геніальних письменників Тараса Шевченка, Івана Франка, Олени Пчілки тощо, узнають багато цікавої правди про жидівське ставлення до українського народу і теж зрозуміють, що голосувати за неукраїнців поки що (до прийняття законів про люстрацію, ЗМІ, передвиборчу агітацію, освітній та майновий ценз, судову систему тощо) не можна. Кожен українець, який узнає історію своїх стосунків з іншими народами й усвідомить їхні претензії до нас та причини зазіхання на нашу землю, зрозуміє, що, голосуючи за неукраїнців, він віддає своїх нащадків на заклання або у вічне рабство. Тоді виборці відповідально ставитимуться до всіх виборів і не продаватимуть свій голос. Отже всім свідомим українцям треба займатися просвітництвом свого народу. Лише патріоти знають, як врятувати народ і вивести його з небезпечної зони. Тому треба обирати до влади саме таких. Як їх визначити і впізнати? Я про це уже писав у попедніх книгах. Давайте думати разом.


Українці, які моляться в російській церкві московського патріархату й на тому світі будуть горювати в пеклі разом з москалями.


Можна врятувати того, хто випадково потрапив у халепу, і того, хто не знає, куди йде. Але того, хто пнеться потрапити в халепу, не слухаючи попереджень про небезпеку, зупинити важко. Тому спадкових ватників неможливо врятувати. Але ж вони тягнуть за собою весь народ… Вони перемішані з нами, але залишилися жити в брехливому болоті «русского міра» і нічого не хочуть знати про українські національні цінності. Що ж робити?  Ми мусимо перевиховувати їх своєю культурою. Тому треба наполегливо боротися за українізацію нашої освіти й ЗМІ, тобто відвойовувати свій інформаційний простір, щоб із бездумних невігласів-совків творити щирих українців.


ГЕОПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ


Сьогодні не лише затуркані чужими ЗМІ хохли не усвідомлюють, куди їх тягнуть «слуги». Не розуміють цього і московити, завдяки агресивним діям яких до влади в Україні прийшли ще хитріші й нахабніші, ніж вони (московити), нащадки хазарів. Не знають вони, як тепер розвивати відносини з патріотами України й з новим антинародним режимом, що стоїть  над ними? По тому, як Путін допомагає Зеленському нищити патріотів (це добре видно по справі Шеремета), можна зрозуміти, що Москва ще не усвідомлює, яка нова геополітична ситуація склалася у Східній Європі і як вона вплине на розвал Росії. Адже хазари ще не забули, що Нижнє Поволжя – це земля, на якій виник й протягом двох століть розвивався Хазарський каганат… Тож нащадки хозар, захопивши Україну,  захочуть відновити владу і над  Поволжям.  Тому будуть сприяти розвалу Московії.


А чи усвідомлюють завжди ворожі до нас слов’янські народи: поляки, болгари, серби та дружніші:  хорвати, словаки, чорногорці, словени, македонці, як після ліквідації найбільшої слов’янської держави України почне занепадати все слов’янство в Європі? – Не усвідомлюють. Інакше допомагали б нам поставити завжди ворожу до слов’ян, але хитру ординську  Московію на місце й змусили б її припинити шкідництво й агресивні дії проти українців. А поки вони, особливо серби та болгари, допомагають московитам знущатися над українцями й білорусами, то це неодмінно негативно вплине не лише на долю людей в цих державах, а й на геополітичну ситуацію всієї  Європи.


Не лише братні слов’яни, які впродовж останніх 200 років живуть під впливом Московії, а й політики  деяких політично й економічно незалежних європейських держав (особливо Франції, Італії, Німеччини) допомагали Москві руйнувати Україну. Європейські лідери не підтримали наші зусилля вийти із зони впливу Москви, не наполягли на укладенні справедливого договору з Московією на поставки газу в Європу через Україну, заблокували прийняття України в НАТО під час президентства Ющенка й таким чином дозволили московським шовіністам розпочати війну спочатку з Грузією, а потім і з Україною.


Сьогодні Путін зваблює деяких недалекоглядних європейських політиків будівництвом трубопроводу по дну Балтики «Північний потік-2». Таким чином Путін хоче вбити двох зайців: 1. покарати Україну за бажання проводити незалежну від Кремля політику. 2. Поставити політику європейських держав у залежність від російського дешевого газу.


Аби європейці зрозуміли абсурдність і побачили політичну небезпеку й екологічну шкідливість цього проекту, нагадаю цілком реальну для нещасних сімей ситуацію, коли різні  покоління однієї родини через непорозуміння невістки зі свекрухою купуюрь і стаалярь на спільній кухні ава холодильника, хоч їм і одного цілком вистачало. Рож  мають менше аільного місця ра більше платярь за елекрроенергію. Так роблять в сім’ях, не здатних дійти згоди, приречених до скандалів. А коли таке відбувається в співдружності держав, то це веде до конфліктів, війн, екологічних втрат. Хіба тієї газотранспортної системи, що проходить територією України, перестало вистачати для задоволення потреб Європи в газі? Цілком вистачало. Але Путін зумів зацікавити деяких легковажних європейських лідерів зменшенням ціни газу (а, мабуть, і ще чимось) і вони погодилися збільшити навантаження на екологію Європи, аби мати вигоду для себе чи для своїх народів. Але подумали б, чи вигідно купувати, крадений Москвою у малих народів Півночі, газ? Подивились би на ті екологічно знищені землі ненецької тундри та побачили б, як тепер живуть ті малі народи, і тоді зрозуміли б, що крадене купувати соромно, хоч, його й продають дешевше. Лише політичні баришники зацікавлені  в купівлі й перепродажу краденого. Але ж всі знають, що і сир безкоштовний буває лише в мишоловці. То подумали б: чи не змиє «Північний потік» Європу до ніг Путіна? Адже він – КГБіст й уміє створювати потрібні йому ситуації. Сьогодні лише Україна здатна зупинити Московію, бо ми знаємо: якщо Москва, (з її  божевільними планами підкорення світу) подружить з Берліном, у якого є нові технології, то не лише всю  Європу, а й весь світ накриє нова світова війна.


Навіть німецькі природоохоронні організації та Партія зелених Німеччини сьогодні не виступають проти будівництва газопроводу Північний потік- 2, хоч ніякої економічної потреби в ньому немає. А зовсім недавно вони – німецькі захисники природи – аж надто завзято протестували проти будівництва в Польщі причалу, для поставок зрідженого газу зі США. Отже виходить, що для німців дружба з Московією вище проблем охорони природи, зміцнення НАТО та встановлення справедливого світового порядку. Тож треба визнати, що не лише українці, а й німці, французи, італійці тощо ще не навчилися обирати до влади лідерів, здатних зрозуміти політичну ситуацію у світі й свої завдання по збереженню екології Землі та світового порядку. Але хочу запитати в першу чергу українців: невже, переживши стільки трагічних подій і поразок впродовж минулих 800 років, ви так і не навчилися бачити наслідків своїх явно немудрих вчинків? Невже й досі не зрозуміли, що обираючи керівниками держави випадкових людей або й агентів чужих ворожих структур, а не своїх досвідчених і мудрих фахівців, ви заохочуєте всіх сусідів України до зазіхань на нашу територію й лишаєте не лише себе, а й своїх нащадків нормального життя, та ризикуєте весь світ втягти у світову  війну?


ВІЙНА ЗА УКРАЇНУ


Уже тисячу років триває війна за найкращу у світі землю – за Україну. За неї борються угро-фіни – нащадки Андрія Боголюбського; московсьька орда – нащадки Батия; жиди, яким їхній бог Єгова пообіцяв панування над всіма народами; ніяк не вгомоняться поляки, угорці й румуни, які колись теж уже попанували тут. Чому всі вони хотіли й хочуть, щоб ця (наша!) найщедріша у світі земля була їхньою? Тому що відчувають, що ми, українці, чи то не усвідомлюємо себе народом, вдячним пращурам за  цю землю і відповідальним за неї перед нащадками; чи то не  бачимо краси й  щедрості всієї своєї землі; чи то не розуміємо, що треба бути завжди готовими для її захисту; чи то боїмося воювати за неї, більше цінуємо власне життя, ніж свою волю й свободу народу… Ми й справді дуже любимо свої села, міста, рідні краї… Але ж мусимо розуміти, що люди в них можуть вільно жити лише за умови, що вся велика Україна буде вільною.


Я теж люблю острівець Хорли на Чорному морі, бо там народився. Люблю степові простори Херсонщини й Миколаївщини, на яких зростав. Люблю Херсон і Миколаїв, Одесу і Каховку. А ще і Львів, і Харків, і Івано-Франківськ, і Ніжин, і Канів, і Умань, і Ново-Українку, в яких не раз бував. Маю активних читачів по всій Україні – від Донецька і Луганська до Ужгорода й Коломиї… Все це моя Україна. І я все життя боротимуся за свою землю – за всю УКРАЇНУ. Таких українців, я бачу!, багато. Разом  переможемо!


Наші вороги підступні та сильні, мають фінансову й інформаційну підтримку своїх хазяїв, але українці – великий народ і, якщо об‘єднаються навколо національної ідеї, то подолають супротив ворогів і зміцнять незалежність своєї держави. Перших ворогів – москалів – мусить здолати наша молодь і патріоти середнього віку. Вони вже воюють з агресором на Сході і мають бути готовими до справжньої війни з московською ордою. Зайд-інтернаціоналістів повинна заспокоїти наша патріотична політична еліта. Для цього слід переконати народ не голосувати за неукраїнців на всіх виборах: президентських, парламентських, місцевих. Зрадників-хохлів, які допомагають Москві, можуть перемогти справжні інтелігенти – досвідчені науковці й літератори, якщо шляхом просвітництва донесуть до кожного українця правду про походження москалів, їхню штучну мову, «позичену» культуру, про справжні наміри москалів-ординців. Змусити зрадників пізнати правду не так легко, але інтелігенти мають зайнятися цією складною проблемою. Якщо цього вони не зроблять, то й тепер хохли допомагатимуть москалям, як це вони робили в другій половині ХVІІ ст., коли нам Москва принесла Руїну, як це було у 1708-1709 р.р., коли козаки-зрадники допомагали кату Петру І подавити виступ гетьмана Мазепи за незалежність України, як це було в 1917-1921 р.р., коли хохли-зрадники схилили народ до покори москалям, щоб разом будувати «світле майбутнє», яке звалилося на нас голодоморами, репресіями, повальним змосковщенням, чергами, дефіцитами, приниженнями, війнами… А хохли-запроданці, які допомагають інтернаціональній мафії зміцнювати свою владу над нами, самі зникнуть, коли народ на виборах не проголосує за їхніх хазяїв.


ПІСЛЯМОВА


Більшість освічених українців уже здогадується, що нас підступно знищують на нашій предківській землі. Щоб врятувати народ від повного нищення, треба усвідомити: хто, чому, навіщо це робить. Зробити це нескладно, адже  і можновладці у нас перед очима майже щодня, і їхні вчинки ми відчуваємо на собі постійно. Тож зверніть увагу, що з тринадцяти прем’єрів в уже незалежній Україні: Фокін, Кучма, Звягільський, Масол, Лазаренко, Пустовойтенко, Кінах, Янукович, Тимошенко, Єхануров, Азаров, Яценюк, Гройсман, під час правління яких рівень життя стрімко падав, – тільки двоє (Масол і Лазаренко) українці, але й вони – комуністи і певною мірою вихованці московської культури. Решта – росіяни або жиди. Але ж вони живуть серед нас і мали б бути просякнутими нашою національною ідеєю, тобто не бути чужинцями. На жаль, серед цих народів є прошарки, виховані на своїх людиноненависницьких національних ідеях – одні в дусі «Тори», інші – і на монголо-татарській ідеології. І ті й інші без будь-яких законних підстав й історичного обґрунтування стали вважати Україну землею своїх народів. Ось навіщо зарубіжні керівники тих народів допомагають своїм вихідцям прийти до влади в Україні і домогтися послаблення українського етносу. А чому вони це роблять саме тепер, то тут теж все ясно: тому що ми не маємо патріотичних ЗМІ, які могли б правдиво розповісти про всіх кандидатів. Крім того, багато збіднілих виборців продаються за гречку і консерви та за дешеві обіцянки й голосують за політичних шахраїв та ворогів на виборах, а потім чекають від них чесної праці на благо України.


Коли я кажу, що тепер становище українського народу, як ніколи раніше, важке й непередбачуване, мені заперечують: не треба драматизувати. Хіба краще було під час Руїни, яка настала після переможної Конотопської битви 1659 р.? Хіба не важко було після поразки Мазепи, коли Петро І вирізав цілі міста і села, від немовлят до старих? А як жилося під час московського кріпацтва, запровадженого Катериною ІІ? Пережили й поразку в революції та визвольній війні 1917-1921 р.р., і три страшні голодомори, і постійні репресії комуністичного режиму… Все минулося, якось виберемося з біди й тепер…


Я вважаю такий оптимізм безпідставним і навіть небезпечним для нас. Хіба ми за цей час нічого не втратили? Поки інші – незалежні народи – збільшувалися чисельно, зростали економічно, піднімали до вершин світового прогресу свою науку й освіту, творили свій інформаційний простір, зміцнювали свою оборону, ми все це втрачали, і репер уже не маємо ані національної осаіри й науки, ані власного виробницрва більшосрі необхіаних ров_рів, ані здор


аої економіки, ані своїх газет, радіо, телебачення, ані надійного війська. Та ще й третину території України віддали сусідам. Хіба ми від цього стали сильнішими? Хтось може заперечити: наше військо тепер, після московської агресії, зміцнилося та твердо стоїть на наших кордонах. Але я маю великий сумнів, що воно може захистити нас від внутрішніх ворогів. Треба врахувати, що на фінансування національної гвардії та поліції влада виділяє коштів більше, ніж на утримання війська. То хто сильніший? Крім того, якщо дійде до нового майдану, Путін посилить агресивність своїх банд на Сході, й наші патріотичні вояки будуть захищати свої позиції, поки гвардійці під командою колишніх беркутівців розганятимуть майдани.


Лише запеклі бовдури та зомбовані хохли ще не розуміють, що сьогодні зовнішня і внутрішня політика влади незалежної України спрямована на знищення українського народу. Про це свідчить, наприклад, прийнятий «слугами народу» закон про необмеженний вивіз дивидендів з наших підприємств, які були приватизовані російськими структурами та олігархічною мафією незаконно – шляхом скуповування іменних ваучерів за безцінь. Цьому тоді сприяла політика Кучми. Тож тепер наші робітники забезпечують розкішне життя московській інтелігенції та ординським бізнесменам, які незаконно придбали сотні наших підприємств. Замість того, щоб через суди повернути те, що московити украли під час незаконної Кучмівської приватизації, новий «справедливий» президент Зеленський подарував Путіну десятки мільярдів доларів, які той видурив у нас під час прем’єрства Кучми, Кінаха, Януковича, Тимошенко, Азарова, Яценюка, Гройсмана. Зеленський, аби був патріотом, міг через суд повернути більшість і видуреного, і вкраденого.  Наприклад, міг відсудити наші приватні заощадження (понад 150 мільярдів доларів), які Москва незаконно вивезла готівкою ще у 1991 р.


Ті патріоти, які уже зрозуміли, що нас знищують професіонали, мусять розробити засоби для порятунку народу і своєї держави та створення умов для впевненого і багатого життя нації на своїй землі. Тепер нас застерігають: не можна критикувати сьогоднішню владу, бо йде війна з Московією й Україні потрібна сильна влада, яку народ підтримує. Це так. Але якщо можновладці забули, що вони є слугами народу, який їх обрав для наведення порядку в державі та забезпечення народу гідних умов життя, і під час війни заклопотані лише власним збагаченням, то народ не може довіряти такій владі, й патріоти мусять думати, як змінити її.


Замість того, щоб сказати: місце еліти зайняли бандити, кажемо: низька якість політичної еліти.


А чому урядовці обговорюють пропозицію дозволити в Україні інститут подвійного громадянства? Щоб дати українське громадянство тисячам представників ворожих до нас народів, які невдовзі стануть начальниками над нами. А усіх українців буде усунуто з керівних органів. Крім того, для хитрих ворогів головним є те, що нові громадяни матимуть право не лише брати участь у виборах, а й купувати нашу землю після відміни мараторію на її продаж.


Мене питають: чи не боюся я звинувачень у ксенофобії? У відповідь наведу слова Олени Пчілки: «Нема тут ніякого «чорносотенства» – на основі певних явищ дивитися на жидів (і москалів – теж! ­– В.К.), як на шкідливих для нашого краю колонізаторів. А коли хто вважає що-небудь за зло, то, звичайно, не хоче, щоб воно ширилося, щоб воно здобувало право більшости й з більшою силою дошкуляти». А я саме так і думаю, що привладні неукраїнці ніколи не дадуть українському народові ні незалежності, ні самостійності. Не для того вони так нахабно пруться до влади над нами. Їхня влада над нами весь час міцнішає. Влада Коломойського та інших олігархів буде мати страшніші наслідки, ніж влада Порошенка, бо вони тепер будуть керувати через виконавця їхньої волі шалапутного Зеленського, тому діятимуть ще нахабніше.


В газеті «Незборима нація» за вересень 2018 р. невтомний захисник українського народу Роман Коваль пише, що в липні 2018 р. ізраїльський кнесет ухвалив «Основний закон: Ізраїль –національна держава єврейського народу». «Цим законом ми визначили основні принципи нашого існування, – сказав прем’єр-міністр Їзраїлю Б.Натаньяху. Ізраїль – це національна держава єврейського народу, яка поважає права всіх його жителів». Там же Роман Коваль наводить багато прикладів, як жиди після прийняття ВР України «Декларації про незалежність» заперечували можливість побудови в Україні національної держави українського народу. Недавні вибори дають відповідь на питання: чому вони так діяли і діють. До речі, по тому, чию репутацію піднімали на своїх телевізійних каналах і в своїх передачах всім відомі українофоби: Коломойський, Гордон, Шустер, я визначаю вартість людини для нашого народу, і ніколи не стану голосувати за їхніх фаворитів.


Я у своїй головній підсумковій праці з чотирьох книг «Звіт за життя перед Україною» писав, що я щаслива людина, бо багато вчився, маю знання у багатьох сферах, надрукував понад 50 наукових праць та понад 250 публіцистичних статей в газетах і журналах, чотирнадцять книг… Я не був комуністом, не крав, не шахраював, не був членом жодного кодла, антинародної організації… Тож думав, що мені не соромно буде на тім світі зустрітися з Українським Богом, який десятки тисяч років тому створив наш народ. Але сьогодні чужинська влада зіштовхнула Україну в таке глибоке провалля, що вибратися з нього народ без власної еліти навряд чи зможе. А де вона, справжня українська еліта? Ось чому і на 84-му році життя мушу працювати більше, ніж 30-40 років тому, щоб побачити Україну щасливою і спокійно померти.


Після проголошення незалежності в 1991 році ми мали намір продовжити традиції своїх пращурів й будувати справедливу для всіх державу. Але не всі тоді хотіли, щоб була багата і незалежна Україна. Москва, користуючись бездіяльність Кравчука, а потім підтримкою Кучми, продовжувала розвивати свої КаГеБістські структури в Україні, всмоктувала в них не лише своїх вірних слуг – комуністів-соціалістів – а й нових – бізнесменів, до більшості з яких через підступне законодавство можна було пред’явити претензії і звинуватити в порушенні законів. Цим і користуються агенти КГБ-ФСБ, щоб залякати навіть патріотичних бізнесменів і обплутати їх своєю павутиною. А оскільки на той час гроші на виборчу кампанію мали лише сексоти КГБ (комуністи й бізнесмени), то патріотичним виборцям не було за кого голосувати й вони перестали ходити на вибори.


Але тепер, деякі наші патріотичні партії мають детальні програми виходу з кризи і достойних кандидатів на всі відповідальні посади: президента, урядовців, депутатів… То треба спитати тих українців, які не ходять на вибори і дозволяють агентам та хохлам обирати своїх, ворожих до нас, кандидатів: хіба вас задовольняє таке життя, яке вам влаштували чужинці та запроданці? Тож прийдіть і проголосуйте за своїх. Їх, якщо будуть погано працювати, можемо відкликати, навчити, присоромити, судити… А чужинці й запроданці на наші звернення й вимоги не звертають ніякої уваги. Для них авторитет – президент, може й не наш… Отже: всі на  вибори!


Які наші сили і які резерви маємо? Українці складають понад 80%